Phases of mitosis:This animation demonstrates the stages of mitosis in an animal cell.
Mitosis is the process in which a eukaryotic cell nucleus splits in two, followed by division of the parent cell into two daughter cells. The word «mitosis» means «threads,» and it refers to the threadlike appearance of chromosomes as the cell prepares to divide. Early microscopists were the first to observe these structures, and they also noted the appearance of a specialized network of microtubules during mitosis. These tubules, collectively known as the spindle, extend from structures called centrosomes — with one centrosome located at each of the opposite ends, or poles, of a cell. As mitosis progresses, the microtubules attach to the chromosomes, which have already duplicated their DNA and aligned across the center of the cell. The spindle tubules then shorten and move toward the poles of the cell. As they move, they pull the one copy of each chromosome with them to opposite poles of the cell. This process ensures that each daughter cell will contain one exact copy of the parent cell DNA.
Interphase: Cells may appear inactive during this stage, but they are quite the opposite. This is the longest period of the complete cell cycle during which DNA replicates, the centrioles divide, and proteins are actively produced. For a complete description of the events during Interphase, read about the Cell Cycle.
Prophase: During this first mitotic stage, the nucleolus fades and chromatin (replicated DNA and associated proteins) condenses into chromosomes. Each replicated chromosome comprises two chromatids, both with the same genetic information. Microtubules of the cytoskeleton, responsible for cell shape, motility and attachment to other cells during interphase, disassemble. And the building blocks of these microtubules are used to grow the mitotic spindle from the region of the centrosomes.
Prometaphase: In this stage the nuclear envelope breaks down so there is no longer a recognizable nucleus. Some mitotic spindle fibers elongate from the centrosomes and attach to kinetochores, protein bundles at the centromere region on the chromosomes where sister chromatids are joined. Other spindle fibers elongate but instead of attaching to chromosomes, overlap each other at the cell center.
Metaphase: Tension applied by the spindle fibers aligns all chromosomes in one plane at the center of the cell.
Anaphase: Spindle fibers shorten, the kinetochores separate, and the chromatids (daughter chromosomes) are pulled apart and begin moving to the cell poles.
Telophase: The daughter chromosomes arrive at the poles and the spindle fibers that have pulled them apart disappear.
Cytokinesis: The spindle fibers not attached to chromosomes begin breaking down until only that portion of overlap is left. It is in this region that a contractile ring cleaves the cell into two daughter cells. Microtubules then reorganize into a new cytoskeleton for the return to interphase.
#анатомия#anatomy#клиническаяанатомия#строениечеловека#телочеловека
Кому понравилось подпишитесь и на мой канал в телеграмм t.me/anatomyclinical
Вопросы задавайте в директ в ИНСТАГРАММ instagram.com/tatiyana_doc
Кандидат медицинских наук, доцент, зав. кафедрой анатомии и общей патологии
Чепендюк Татьяна Анатольевна
В уездном городе в небольшом больничном флигеле находится палата № 6 для душевнобольных. Там «воняет кислою капустой, фитильной гарью, клопами и аммиаком, и эта вонь в первую минуту производит на вас такое впечатление, как будто вы входите в зверинец». В палате обитают пять человек. Первый — «худощавый мещанин с рыжими блестящими усами и с заплаканными глазами». Он, видимо, болен чахоткой и целый день грустит и вздыхает. Второй — Моисейка, весёлый дурачок, «помешавшийся лет двадцать назад, когда у него сгорела шапочная мастерская». Ему одному дозволяется покидать палату и ходить в город побираться, но все, что он приносит, отбирает сторож Никита (он принадлежит к числу тех людей, которые обожают во всем порядок, и потому нещадно бьёт больных). Мойсейка любит всем услуживать. В этом он подражает третьему обитателю, единственному «из благородных» — бывшему судебному приставу Ивану Дмитриевичу Громову. Он из семьи зажиточного чиновника, которого с определённого момента начали преследовать несчастья. Сначала умер старший сын — Сергей. Потом он сам был отдан под суд за подлоги и растрату и вскоре умер в тюремной больнице. Младший сын Иван остался с матерью без средств. Он с трудом выучился и получил должность. Но вдруг оказался болен манией преследования и попал в палату № 6. Четвёртый обитатель — «оплывший жиром, почти круглый мужик с тупым, совершенно бессмысленным лицом». Кажется, что он потерял способность мыслить и чувствовать; он не реагирует, даже когда Никита его зверски бьёт. Пятый и последний обитатель — «худощавый блондин с добрым, но несколько лукавым лицом». У него мания величия, но странного свойства. Время от времени он сообщает соседям, что получил «Станислава второй степени со звездой» или какой-то совсем редкий орден вроде шведской «Полярной звезды», но говорит об этом скромно, как бы сам удивляясь.
Как остановить мгновение? Как запечатлеть мимолетный процесс, недоступный человеческому глазу?
В лекции на нашем канале в Youtube об истории возникновения и развития сверхскоростной фотографии и видеосъемки расскажет физик-теоретик и популяризатор физики Игорь Иванов.
Игорь Иванов — физик-теоретик, кандидат физико-математических наук, старший научный сотрудник Лаборатории ядерных проблем Объединенного института ядерных исследований (Дубна).
Если хотите поддержать наш канал, делитесь понравившимися видео с друзьями в своих социальных сетях.
«Траектория» участвует в популярной благотворительной акции рубльвдень.
В рамках этой акции у вас есть возможность небольшими, но регулярными взносами поддерживать нашу работу. Чтобы оказать нам поддержку, перейдите на страницу акции nuzhnapomosh.ru/365/, выберите фонд «Траектория», определитесь с размером пожертвования (от 1 рубля в день) и оформите пожертвование.
Профессор Амстердамского университета Роберт Дейкгрофф рассказывает о том, что стоит за пространством и временем. Начав с истории понимания человеком природы пространства, Роберт переходит к самым сложным современным теориям, которые пытаются объяснить природу пространства-времени.
Відеолекція з гістології «Жіноча статева система» для студентів медичних та стоматологічного факультетів.
Частина 1. Розглядається будова яєчника, будова та формування фолікулів (фолікулогенез), жовтого тіла, оваріальний (яєчниковий) цикл та овогенез.
Лекцію читає к.мед.н. Марєнко Наталія Іванівна.
Кафедра гістології, цитології та ембріології Харківського національного медичного університету, м. Харків, Україна.
Зміст:
00:44 Органи жіночої статевої системи
01:32 Яєчник
01:35 Загальний план будови яєчника
04:31 Фолікули
05:55 Малий та великий ріст фолікулів
07:34 Будова фолікула (спільні особливості усіх видів фолікулів)
10:02 Примордіальні фолікули
11:08 Первинні фолікули
13:35 Вторинні фолікули
16:25 Третинні (зрілі) фолікули
21:45 Овуляція
26:48 Жовте тіло
33:55 Білувате тіло
34:29 Оваріальний (яєчниковий) цикл
37:35 Атрезія фолікулів
43:13 Овогенез
44:55 Розмноження
45:12 Ріст
46:03 Дозрівання (мейоз)
Анімації взято із цих відео:
Video animations are taken from:
Fertilization youtu.be/_5OvgQW6FG4
Wideo content is being used only for teaching and education.
В чем суть научного метода и ценность академических знаний? Может ли наука из кабинетных рассуждений и лабораторных опытов превратиться в личное переживание? И как это поможет в решении экологических проблем? Юлия Кузнецова — научный сотрудник географического факультета МГУ им. Ломоносова.
Кроме своей основной деятельности, Юлия — научный журналист и автор подкаста «Два градуса Цельсия», темы которого посвящены проблемам экологии. This talk was given at a TEDx event using the TED conference format but independently organized by a local community. Learn more at www.ted.com/tedx